Warning: Trying to access array offset on value of type bool in /home/richanskazoscom/public_html/wp-content/themes/school/functions/theme-functions.php on line 1503

Warning: Trying to access array offset on value of type bool in /home/richanskazoscom/public_html/wp-content/themes/school/functions/theme-functions.php on line 1508

Warning: Trying to access array offset on value of type bool in /home/richanskazoscom/public_html/wp-content/themes/school/functions/theme-functions.php on line 1530

Warning: Trying to access array offset on value of type bool in /home/richanskazoscom/public_html/wp-content/themes/school/functions/theme-functions.php on line 1531

Warning: Trying to access array offset on value of type bool in /home/richanskazoscom/public_html/wp-content/themes/school/functions/theme-functions.php on line 1532
День 14. Останній день пришкільного табору “Веселка”
30.06.2023
День знань 2023-2024 н.р.
01.09.2023

Warning: Trying to access array offset on value of type bool in /home/richanskazoscom/public_html/wp-content/themes/school/functions/theme-functions.php on line 1503

Warning: Trying to access array offset on value of type bool in /home/richanskazoscom/public_html/wp-content/themes/school/functions/theme-functions.php on line 1508

Warning: Trying to access array offset on value of type bool in /home/richanskazoscom/public_html/wp-content/themes/school/functions/theme-functions.php on line 1530

Warning: Trying to access array offset on value of type bool in /home/richanskazoscom/public_html/wp-content/themes/school/functions/theme-functions.php on line 1531

Warning: Trying to access array offset on value of type bool in /home/richanskazoscom/public_html/wp-content/themes/school/functions/theme-functions.php on line 1532

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

 

РІЧАНСЬКОГО  ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

 І-ІІІ СТУПЕНІВ

HA 2023-2024 н.р.

ВЕЛИКОБИЧКІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

 

 

 

 

 

\

 

                                                  

 

 

 

 

 

 

с. ВЕРХНЄ ВОДЯНЕ

2023-2024 н.р.

 

 

 ЗМІСТ

 

Розділ І

  1. Вступ
  2. Загальні відомості:
  • призначення школи та засіб її реалізації;
  • цілі та задачі освітньої діяльності школи

 

Розділ ІІ

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за освітньою програмою 

 

Розділ ІІІ

Освітня програма та її обґрунтування

  1. Загальний обсяг навчального навантаження
  2. Перелік освітніх галузей
  3. Перелік освітніх програм і їх завдань
  • корекційні програми

 

Розділ IV

Організація роботи для учнів з особливими освітніми потребами

 

Розділ V 

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

 

Розділ VI

  1. Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому педагогічних технологій
  2. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

 

Розділ VІI

Опис інструментарію оцінювання

 

Розділ VІІІ  

 

Додатки  НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ

 

 

 

  1. ВСТУП

Освітня програма Річанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІст. Великобичківської селищної ради  (Річанський ЗЗСО І-ІІІст.  )  розроблена на виконання законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р).

«Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» (№7325 від 28.04.2022 р.), державних освітніх стандартів, зразків освітніх навчальних програм, курсів і дисциплін.

Структурно освітня програма є сукупністю освітніх програм різного рівня навчання (початкової, базової середньої та середньої (повної) загальної середньої освіти). У програмі дотримано принципів спадкоємності та наступності, тобто кожна наступна програма рівня освіти базується на попередній.

У свою чергу, програма кожного рівня освіти у спрощеному вигляді являє собою сукупність предметних основних і додаткових освітніх програм, а також опис технологій їх реалізації. Таким чином, освітня програма – це сукупність взаємопов’язаних основних і додаткових освітніх програм і відповідних їм освітніх технологій, що визначають зміст освіти та спрямовані на досягнення прогнозованого результату діяльності Річанського ЗЗСО І-ІІІ ст. Великобичківської селищної ради.

Освітня програма спрямована на формування загальної культури особистості учнів закладу освіти; їх адаптації до життя в суспільстві; створення основи для усвідомленого вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; виховання громадянськості, патріотизму, любові до Батьківщини, працьовитості, культури, поваги до прав і свобод людини, бережливого ставлення до екології та довкілля.

Освітня програма є чинною, з моменту її затвердження.

 

  1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

призначення школи та засіб її реалізації

Річанський заклад загальної середньої освіти І-ІІІст, заснований на власності Великобичківської територіальної громади  Рахівського району, Закарпатської області

Заклад є юридичною особою,  існує з 1983 року.  У складі закладу освіти  функціонує початкова школа як структурний підрозділ на підставі Положення про неї, затвердженого керівником Закладу. Мовою освітнього процесу є державна мова. Ліцензійний обсяг прийому закладу –  початкова школа 100  осіб, 5-9 класів 140 осіб,  10-11 класів  60 осіб.

Забезпечення освітньої діяльності Річанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради  в 2023-2024 навчальному році буде здійснюватися на основі принципів: якість, доступність, індивідуальність, академічна доброчесність, партнерство, успішність.

Освітня програма на 2023-2024н. р. є невід’ємною складовою внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу освіти та враховує основні напрямки Стратегії розвитку закладу освіти на 2023-2028 роки.

 

Головною метою Закладу є забезпечення всебічного розвитку, навчання, виховання, виявлення обдарувань, соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності, дбайливого ставлення до родини, своєї країни, довкілля, спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству.

Головними завданнями Закладу є:

  • формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності;
  • виховання патріотизму, поваги до державної мови та державних символів України, дбайливого ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, нематеріальної культурної спадщини українського народу, усвідомленого обов’язку захищати у разі потреби суверенітет і територіальну цілісність України;
  • виконання вимог Державних стандартів початкової і базової середньої освіти;
  • виявлення та розвиток здібностей та обдарувань особистості, досягнення результатів навчання, прогресу в розвитку, зокрема формування і застосування компетентностей, визначених державними стандартами;
  • створення безпечного освітнього середовища з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб;
  • формування поваги до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина; нетерпимості до приниження честі та гідності людини, фізичного або психологічного насильства (булінг (цькування)), а також до дискримінації за будь-якою ознакою;
  • виховання і формування відповідальних та чесних громадян України, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству;
  • формування і розвиток громадянської культури та культури демократії, почуттів доброти, милосердя, толерантності, турботи, справедливості, шанобливого ставлення до сім’ї, відповідальності за свої дії;
  • усвідомлення потреби в дотриманні Конституції та законів України, академічної доброчесності, нетерпимості до їх порушення та проявів корупції;

–  формування культури та навичок здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля;

– забезпечення єдності навчання, виховання і розвитку учнів шляхом поєднання зусиль усіх учасників освітнього процесу.

Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням  закладу освіти.

Заклад освіти  несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

  • безпечні умови освітньої діяльності;
  • дотримання державних стандартів освіти;
  • дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;
  • дотримання фінансової дисципліни.

 

Призначення закладу освіти   – реалізація права дитини на здобуття повної

загальної освіти,  її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту на подальших етапах.

Школа  несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

–  безпечні умови освітньої діяльності;

–  дотримання державних стандартів освіти;

– дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

–   дотримання фінансової дисципліни.

Основним засобом реалізації призначення ЗЗСО є здійснення освітньої діяльності відповідно  до загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:

  • I ступінь – початкова загальна освіта;
  • II ступінь – базова загальна середня освіта;
  • III ступінь – повна загальна середня освіта.

Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних освітніх програмах.

Основними  засобами досягнення мети, виконання  завдань та реалізації призначення закладу освіти є засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

Освітні програми, реалізовані в закладі освіти, спрямовані на:

  • формування у здобувачів освіти сучасної наукової картини світу;
  • виховання працьовитості, любові до природи;
  • розвиток в здобувачів освіти національної самосвідомості;
  • формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
  • інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
  • рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
  • виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;
  • формування потреби здобувачів освіти до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

Досягнення мети, тим самим призначення закладу освіти, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

  • вільне володіння державною мовою;
  • здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;
  • математична компетентність;
  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
  • інноваційність;
  • екологічна компетентність;
  • інформаційно-комунікаційна компетентність;
  • навчання впродовж життя;
  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
  • культурна компетентність;
  • підприємливість та фінансова грамотність;
  • інші компетентності, передбачені  Державним стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

 

Здобуття загальної середньої освіти у Річанському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради відповідно до статті 9 Закону України «Про освіту» організовується за такими формами:

– інституційна – очна (денна);

– індивідуальна –сімейна (домашня), педагогічний патронаж.

Забезпечення освітнього процесу у ЗЗСО під час надзвичайних ситуацій природного та техногенного походження, воєнного стану, карантину, інших обставин, які унеможливлюють відвідування закладу, відбувається з використанням технологій дистанційного навчання відповідно Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 р. № 1115 „ Деякі питання організації дистанційного навчання“.

У закладі освіти створені умови для досягнення здобувачами освіти якісних результатів навчання та забезпечується відповідність їх рівня загальної середньої освіти Державним стандартам.

 

Освітня програма – це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом загальної середньої освіти для досягнення учнями результатів навчання. Основою для розроблення освітньої програми є Державний стандарт загальної середньої освіти відповідного рівня. Освітня програма закладу початкової освіти передбачає досягнення  учнями  результатів  навчання  (компетентностей),  визначених  Державним стандартом.

Дана  освітня програма  схвалена  педагогічною  радою  закладу освіти та затверджена директором, оприлюднюються  на веб-сайті  закладу  освіти.

На основі освітньої програми заклад складає та затверджує навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Мета  і  завдання освітньої програми  ґрунтуються на визначеній Законом України «Про освіту» меті повної загальної освіти, що передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до вдосконалення  і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:

  • дитиноцентризму і природовідповідності;
  • узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
  • науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
  • наступності і перспективності навчання;
  • взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
  • логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
  • можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
  • творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
  • адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів.

Освітня програма спрямована на всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві.

Освітня програма передбачає:

  • забезпечення повноти, систематичності та усвідомленості знань, їх міцності та дієвості, що виражається в свідомому оперуванні ними, у здатності мобілізувати попередні знання для отримання нових, а також сформованість найважливіших як спеціальних, так і загально-навчальних умінь і навичок;
  • формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;
  • виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;
  • утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей дітей.

Освітня програма окреслює підходи до планування й організації у закладі освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової, базової середньої та профільної середньої освіти.

Місія закладу навчити дітей жити у світі, який постійно змінюється.  Пропонується учням освітній досвід, який максимально розкриває їхній навчальний потенціал. Вони прямуватимуть шляхом, на якому стануть незалежними учнями з широким кругозором, навчаться критично мислити та легко вирішувати проблеми, а також віддано розвиватимуть свої таланти.

Для цього ми забезпечуємо довірливе, турботливе й співчутливе середовище, де учні зможуть розвивати морально-етичні духовні якості та вміння розуміти інших.

Таким чином місія Закладу формує всебічно розвинену, освічену, стратегічно мислячу, конкурентноздатну, гуманістично спрямовану особистість з почуттям національної свідомості, з громадською позицією, системою наукових знань; особистість готову до суспільного самовизначення, орієнтовану на стале майбутнє та відповідні життєві цінності і пріоритети; особистість з творчим, перспективним мисленням, здатну знаходити нетрадиційні рішення в життєвих ситуаціях, що забезпечить її самовизначення та успіх у житті.

Візія закладу включає та враховує:

  • дитиноцентризм, де кожен учень розвивається і натхненно навчається для життя;
  • сучасний простір, що об’єднує однодумців (здобувачів освіти , батьків, учителів) та надихає вдосконалювати себе і світ;
  • місце, де зростають успішні учні — майбутні лідери, архітектори позитивних змін з великим українським серцем;
  • територія довіри та можливостей для постійного розвитку учнів, батьків, учителів;
  • ефективні вчителі-новатори, що володіють сучасними методами навчання та втілюють прогресивні ідеї;
  • флагман та рушій освітніх інновацій України.

Пріоритетні вектори діяльності в 2023-2024 рр.

–   Розвиток дистанційної освіти.

  • Впровадження хмарних технологій у освітній процес.

 

Головні принципи освітнього процесу

  • гуманізація,що визначає пріоритети завдань творчої самореалізації особистості, її виховання, створення умов для вияву обдарованості і талантів здобувачів освіти, формування гуманної особистості;
  • єдність загальнолюдських і національних цінностей,що забезпечує у змісті освітнього процесу органічний зв’язок і духовну єдність української національної культури з культурою народів світу; розвиток культури всіх національних меншин, що проживають на території України; сприяє усвідомленню пріоритетності загальнолюдських цінностей над груповими; визначає позашкільну освіту як важливий засіб національного розвитку й гармонізації національних і міжнаціональних відносин в Україні;
  • демократизація, що передбачає автономію закладу у вирішенні основних питань змісту його діяльності, розвитку різноманітних форм співробітництва та партнерства всіх учасників освітнього процесу;
  • науковість і системність,що полягає в забезпеченні оптимальних умов для інтегруючої функції освітніх процесів в умовах досягнення основної мети позашкільної освіти;
  • безперервність, наступність та інтеграція, що забезпечує єдність всіх ланок освіти, об’єднання зусиль Закладу з іншими закладами та організаціями;
  • цілісність і наступністьсвіти, спрямованої на поглиблення та конкретизацію освітнього процесу; набуття освіти упродовж всього життя, за умови наступності та концентричності;
  • багатоукладність і варіативність,що передбачає можливість широкого вибору змісту, форм і засобів позашкільної освіти, альтернативність у задоволенні духовних запитів здобувачів освіти, їх пізнавальних та інтелектуальних можливостей та інтересів, запровадження поліваріантності навчальних програм, поглиблення і розширення їх практичної спрямованості, референції та індивідуалізованого освітнього процесу;
  • добровільність і доступність,що передбачає право вибору та доступності в забезпеченні потреб абсолютності у творчій самореалізації, духовному самовдосконаленні, здобутті додаткових знань, умінь та навичок, підготовки до активної професійної та громадської діяльності;
  • самостійність і активність особистості,що полягає у забезпеченні психолого-педагогічної атмосфери, яка сприяє виявленню, розвитку і реалізації здобувачами освіти пізнавальної самостійності, творчої активності, прояву обдарованості і таланту;
  • практична спрямованість, що передбачає набуття здобувачами освіти певних умінь і навичок, орієнтацію на трудову діяльність у ринкових умовах, їх розширення та розвиток, а також впровадження в життя за умов інтеграції з наукою і виробництвом.

 

цілі та задачі освітньої діяльності школи

Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітньої програми обумовлені “моделлю” випускника, призначенням і місцем школи в освітньому просторі міста, району, мікрорайону.

Перед школою поставлені такі цілі освітнього процесу:

  1. Забезпечити засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
  2. Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
  3. Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
  4. Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
  5. Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров’я учнів;
  6. Забезпечити підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;
  7. Забезпечити проведення атестації та сертифікації педагогів;
  8. Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за освітньою програмою

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.

Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітня програма для 1-4 класів визначає вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

– дитиноцентрованості і природовідповідності;

– узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

– науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

– наступності і перспективності навчання;

– взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

– логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

– можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

– творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

– адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

У процесі реалізації Типової освітньої програми передбачено використання  внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, враховують досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

 

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року. Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти). У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

Мета  базової школи ІІ ступеня  (5-6 клас НУШ)

Зберігаючи наступність із початковою школою  забезпечуємо    подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формуємо  здатність до  творчого самовираження, критичного мислення, виховуємо  ціннісне ставлення до держави,  рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я. Зміст програми дає можливість формування у здобувачів освіти таких ключових  компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати  свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання,  відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного  самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися українською та англійською мовами, що передбачає активне  використання української мови в різних  комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому  процесі, культурному житті громади; можливість розуміти прості висловлювання іноземною  мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного  спілкування;

3) математична  компетентність, що передбачає виявлення простих математичних  залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням  математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в  особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають  формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі  спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених  дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою  компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, відчувати себе  частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що  передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил  природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміння важливості  збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання упродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання  нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних  навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості,  рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і  можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети,  активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних  ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних  народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і  збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької  творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних  здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність  брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність  для досягнення  цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя  ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

МЕТА: забезпечення єдиної лінії розвитку  особистості школяра;  формування духовної культури та цілісних світоглядних уявлень у дитини.

Пріоритетні завдання діяльності педагогічного колективу школи:

– створення умов для здобуття якісної освіти в умовах  освітнього  процесу;

– формування у дітей основ культури споживання та екологічної свідомості через впровадження ідей освіти для сталого розвитку;

– сприяння формуванню у школярів лідерських якостей особистості;

– формування світогляду школярів засобами художнього слова;

– оптимізація взаємодії з батьками;

-модернізація матеріально-технічної бази та програмно-методичного забезпечення закладу.

Мета базової школи ІІ ступеня (7-9 класи) визначає зміст та організацію освітнього процесу, забезпечення умов для інтелектуального, соціального, морального, фізичного розвитку і саморозвитку здобувачів освіти. Заклад активно використовує педагогіку партнерства (співробітництва), що ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості, рівного доступу до освіти, створення умов для соцільно-психологічного захисту учасників освітнього процесу. Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІІ

Освітня програма та її обґрунтування

 

  1. Загальний обсяг навчального навантаження

 

  • Загальний обсяг навчального навантаження учнів 1-11 класів визначено відповідно до Закону України «Про освіту», Закону України  «Про повну загальну середню освіту»; наказів Міністерства освіти і науки України № 743-22 від 12.08.2022 р. «Про затвердження типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О. Я.»; № 405 від 20.04.2018 р. «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», № 406 від 20.04.2018 р. «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», № 408 від 20.04.2018 (в редакції наказу МОН України від 28.11.2019 № 1493, зі змінами від 31.03.2020 № 464) «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» для 10-х класів; № 235 від 19.02.2021 року «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів загальної середньої освіти».

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти на 2023-2024 навчальний рік становить:

– для учнів 1-х класів закладу освіти складає 805 годин/навчальний рік;

– для учнів 2-х класів – 875 годин/навчальний рік;

– для учнів 3-х класів – 910 годин/навчальний рік;

– для учнів 4-х класів – 910 годин/навчальний рік;

–        для учнів 5-х класів – 1085 годин/навчальний рік;

– для учнів 6-х класів – 1190 годин/навчальний рік;

– для учнів 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік;

– для учнів 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,

– для учнів 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік;

– для учнів 10-х класів  – 1330 год/навчальний рік;

– для учнів 11-х класів  – 1330 год/навчальний рік.

 

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані для учнів 1-х – 4-х класів (додаток 1), для 5-6-х   (додаток 2), 7-9 класів (додаток 3), для 10-го і 11-го класів (додаток 4).

 

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до додатку 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за №229/6517, зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002, наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012, наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016..

Враховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин.

Дистанційно для учнів 1-2 класів 2 навчальні заняття по 30 хвилин або 3 навчальні заняття по 20 хвилин.

Для 3-4 класів  2 навчальні заняття по 45 хвилин або 3 навчальні заняття по 30 хвилин, або 4 навчальні заняття по 20 хвилин.

Для 5-6 класів 2 навчальні заняття по 45 хвилин або 3 навчальні заняття по 35 хвилин, або 4 навчальні заняття по 25 хвилин.

Для 7-9 класів 2 навчальні заняття по 45 хвилин або 3 навчальні заняття по 40 хвилин, або 4 навчальні заняття по 30 хвилин, або 5 – по 25 хвилин.

В умовах воєнного стану, для учнів, які здобувають освіту у другу зміну (які перебувають за кордоном), початок занять не пізніше 16.00.

Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань ЗО. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів “Фізична культура” та “Основи здоров’я”, а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» вчителі формують самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів та матеріально-технічної бази закладу.

Предмети інваріантної складової робочого навчального плану, що не мають цілої кількості годин, будуть викладатися протягом навчального року за розкладом.

 

  1. Перелік ОСВІТНІХ ГАЛУЗЕЙ

Перелік освітніх галузей для 1-2-х класів

Мовно-літературна, зокрема рідномовна освіта (українська мова та література) (МОВ), іншомовна освіта (англійська мова) (ІНО), математична (МАО), природнича (ПРО), технологічна (ТЕО), інформативна (ІФО), соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО), громадянська та історична (ГІО), мистецька (МИО), фізкультурна (ФІО).

Перелік освітніх галузей для 3-4-х класів

Мовно-літературна, зокрема рідномовна освіта (українська мова та література) (МОВ), іншомовна освіта (англійська мова) (ІНО), математична (МАО), природнича (ПРО), технологічна (ТЕО), інформативна (ІФО), соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО), громадянська та історична (ГІО), мистецька (МИО), фізкультурна (ФІО).

Перелік освітніх галузей для 5-6 класів

– Мовно-літературна

– Математична

– Природнича

– Соціальна і здоров’язбережувальна

– Громадянська та історична

– Технологічна

– Інформатична

– Мистецька

– Фізична культура

Перелік освітніх галузей для закладу освіти ІІ ступеня

  • Мови і літератури
  • Суспільствознавство
  • Мистецтво
  • Математика
  • Природознавство
  • Технології
  • Здоров’я і фізична культура

Перелік освітніх галузей для закладу освіти ІІІ ступеня

  • Мови і літератури
  • Суспільствознавство
  • Естетична культура
  • Математика
  • Природознавство
  • Технології
  • Здоров’я і фізична культура

Навчальні плани ІІ та ІІІ ступенів передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, що є шкільним компонентом і задовольняє освітні потреби учнів та їх батьків.

Повноцінність базової та повної загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету. Освітня програма не включає освітні послуги, які надає школа за батьківські кошти.

Навчальні плани для 10-11 класів реалізуються через освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети і курси за вибором. Вони містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, яка відповідає переліку, затвердженому наказом директора школи.

Години варіативної складової розподіляються на:

  • на додаткові предмети;
  • індивідуальні заняття та консультації;
  • на поглиблене вивчення предметів,
  • введення курсів за вибором, факультативів.

Організація освітнього процесу заснована на досягненні очікуваних результатів, зазначених у типових освітніх програмах трьох ступенів навчання. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які реалізовує вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання є внеском у формування таких ключових компетентностей здобувачів освіти:

 

№ з/п Ключові

компетентності

Компоненти
1. Спілкування державною

рідною – у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2. Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси: підручники, навчально-методичні комплекси, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3. Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. Усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5. Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6. Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7. Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8. Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9. Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10. Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя.

 

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні освітнього середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання в різних ситуаціях.

 

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

курси за вибором;

проєктну діяльність;

позакласну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров’я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

 

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Необхідною  умовою  формування  компетентностей  є  діяльнісна спрямованість навчання,  яка передбачає постійне включення учнів до різних видів  педагогічно  доцільної  активної  навчально-пізнавальної  діяльності,  а також  практична  його  спрямованість.  Доцільно,  де  це  можливо,  не  лише показувати  виникнення  факту  із  практичної  ситуації,  а  й  по  можливості перевіряти  його  на  практиці  й  встановлювати  причинно-наслідкові  зв’язки.

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі  міжпредметних і  внутрішньопредметних зв’язків,  а саме: змістово-інформаційних,  операційно-діяльнісних  і  організаційно-методичних.  їх  використання  посилює  пізнавальний  інтерес  учнів  до навчання  і  підвищує  рівень  їхньої  загальної  культури,  створює  умови  для систематизації  навчального  матеріалу  і  формування  наукового  світогляду.

Учні  набувають  досвіду  застосування  знань  на  практиці  та  перенесення  їх  в нові ситуації.

 

  1. Перелік освітніх програм і їх завдань

 

Робочий навчальний план на 2023-2024  навчальний рік складається на основі наступних  типових навчальних програм:

Клас Предмет К-сть год. Програма Затверджено
 І ступінь
1 Українська мова 245  Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом Р. Б. Шияна (1-2 класи). Видавництво Київ. ТД «Освіта – Центр плюс».  Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
1 Англійська мова 70
1 Математика 140
1 «Я досліджую світ» 105
1 «Мистецтво» 70
1 Фізична культура 105
2 Українська мова 245  Типова освітня _рограмма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом Р. Б. Шияна (1-2 класи). Видавництво Київ. ТД «Освіта – Центр плюс».  Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
2 Англійська мова 105
2 Математика 140
2 «Я досліджую світ» 105
2 «Мистецтво» 70
2 «Інформатика» 35
2 Фізична культура 105
3 Українська мова 170  Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом Р. Б. Шияна. 3-4 класи. Видавництво Київ. ТД «Освіта – Центр плюс».  Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
3 Англійська мова 70
3 Математика 140
3 «Я досліджую світ» 105
3 «Мистецтво» 70
3 Фізична культура 105
3 Інформатика 35
4 Українська мова 245  Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом Р. Б. Шияна. 3-4 класи. Видавництво Київ. ТД «Освіта – Центр плюс».  Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22
4 Англійська мова 105
4 Математика 175
4 «Я досліджую світ» 105
4 «Мистецтво» 70
4 Фізична культура 105
4 Інформатика 35
ІІ ступінь
5-6 Українська мова 140 Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Заболотний О. В., Заболотний В. В., Лавринчук В. П., Плівачук К. В., Попова Т. Д.) Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795
5-6 Українська література 70 Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Яценко Т. О., Качак Т. Б., Кизилова В. В., Пахаренко В. І., Дячок С. О., Овдійчук Л. М., Слижук О. А., Макаренко В. М., Тригуб І. А.) Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795
5-6 Англійська мова 122,5 Модельна навчальна програма «Іноземна мова. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Зимомря І. М., Мойсюк В. А., Тріфан М. С., Унгурян І. К., Яковчук М. В. ) Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795
5-6 Зарубіжна література 52,5 Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Ніколенко О., Ісаєва О., Клименко Ж., Мацевко-Бекерська Л., Юлдашева Л., Рудніцька Н., Туряниця В, Тіхоненко С., Вітко М., Джангобекова Т.) Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795
5 Вступ  до історії та громадянської освіти 35 Модельна навчальна програма  «Вступ  до історії та громадянської освіти» (авт. Бурлака та інш.) Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795
6 Історія України. Всесвітня історія 70    
5-6 Музичне мистецтво 35 Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс)  для закладів загальної середньої освіти (авт. Масол Л. М., Просіна О. В.) Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795
5-6 Образотворче мистецтво 35 Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс)  для закладів загальної середньої освіти (авт. Масол Л. М., Просіна О. В.) Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795
5-6 Математика 175 Модельна навчальна програма «Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Мерзляк А.Г., Номіровський Д.А., Пихтар М.П., Рубльов Б.В., Семенов В.В., Якір М.С.) Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795
5-6 Технології 70 Модельна навчальна програма «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Терещук А. І., Абрамова О. В., Гащак В. М., Павич Н. М.) Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795
5-6 Інформатика 52,5 Модельна навчальна програма. «Інформатика. 5-6 клас» для закладів загальної середньої освіти (авт. Морзе Н. В., Барна О. В.) Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795
5-6 Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» 35 Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Воронцова Т. В., Пономаренко В. С., Лаврентьєва І. В., Хомич) Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795
5-6 Фізична культура 105 «Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Педан О.С., Коломоєць Г. А. , Боляк А. А., Ребрина А. А., Деревянко В. В., Стеценко В. Г., Остапенко О. І., Лакіза О. М., Косик В. М. та інші) Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795
6 Географія 70   Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795
5-6 Інтегрований курс «Пізнаємо природу» 70   Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795
5-6 Етика 17,5    
7 Українська мова 87,5 Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Київ, 2013 зі змінами, наказ МОН від 07.06.2017 № 804
7 Українська література 70 Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Київ «Освіта» 2013, зі змінами, наказ МОН від 07.06.2017 № 804
7 Англійська мова 105 Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням  іноземних мов 5-9 класи Київ, 2017, зі змінами, наказ МОН від 07.06.2017 № 804
7 Зарубіжна література 70 Зарубіжна література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Київ, 2013, зі змінами, наказ МОН від 07.06.2017 № 804 (зі змінами)
7 Історія України 35 «Історія України. 5–9 класи» Наказ МОН від від 21.02.2019 №  236
7 Всесвітня історія 35 «Всесвітня історія. 7–9 класи» Наказ МОН від 07.06.2017 р. № 804
7 Музичне мистецтво 35 Мистецтво. 5-9 класи. (оновлена)

Масол, Коваленко та інші

Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
7 Образотворче мистецтво 35 Мистецтво. 5-9 класи. (оновлена)

Масол, Коваленко та інші

Наказ МОН 07.06.2017   № 804
7 Алгебра 70 Математика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
7 Геометрія 70 Математика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
7 Біологія 70 Програма з біології для 6-9  класів загальноосвітніх навчальних закладів

(оновлена)

Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
7 Географія 70  Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів:  Географія. 6-9 класи. Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
7 Фізика 70 Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів:  Фізика.

7-9 класи.(оновлена)

Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
7 Хімія 52,5 Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи (оновлена) Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
7 Трудове навчання 35 Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів.

5-9 класи. (оновлена)

Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
7 Інформатика 35 Інформатика. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів.

5-9 класи

Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
7 Основи здоров’я 35 Основи здоров’я 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
7 Фізична культура 105 Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів.

5–9 класи.

Наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
8 Українська мова 105 Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Київ «Освіта» 2013, зі змінами наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8 Українська література 70 Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Київ «Освіта» 2013, зі змінами,  наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8 Іноземна  мова     (англ.) 70 Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням  іноземних мов 5-9 класи Київ, 2017, зі змінами,  наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8 Зарубіжна література 35 Зарубіжна  література.

5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів.

Київ «Освіта» 2013, зі змінами,  наказ МОН від 07.06.2017 № 804 (зі змінами)
8 Історія України 35 «Історія України. 5–9 класи» Наказ МОН від 21.02.2019 №  236
8 Всесвітня історія 35 «Всесвітня історія. 7–9 класи» Наказ МОН від 07.06.2017 р. № 804
8 Мистецтво 35 Мистецтво. 5-9 класи. Навчальна програма для ЗНЗ. Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8 Алгебра 70 Математика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів Київ «Освіта», 2013 зі змінами,  наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8 Геометрія 70 Математика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів Київ «Освіта» 2013, зі змінами, наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8 Біологія 70 Програма з біології для 6-9  класів загальноосвітніх навчальних закладів

(оновлена)

Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8 Географія 70 Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів:  Географія. 6-9 класи. Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8 Фізика 70 Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів:  Фізика. 7-9 класи.(оновлена) Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8 Хімія 70 Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи (оновлена) Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8 Трудове навчання 70 Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи. (оновлена) Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8 Інформатика 70 Інформатика. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8 Основи здоров’я 35 Основи здоров’я 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8 Фізична культура 70 Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів. 5–9 класи. Наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
9-А Українська мова 70 Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Київ «Освіта» 2013, зі змінами, наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-А Українська література 70 Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Київ «Освіта» 2013, зі змінами наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-А Зарубіжна література 70 Зарубіжна література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Київ «Освіта» 2013, зі змінами, наказ МОН від 07.06.2017 № 804 (зі змінами)
9-А Англійська мова 105 Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням  іноземних мов. 5-9 класи Київ,2017, зі змінами, наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-А Історія України 52,5 «Історія України. 5-9 класи» Наказ МОН від 21.02.2019 №  236
9-А Всесвітня історія 35 «Всесвітня історія. 7-9  класи» Наказ МОН від 07.06.2017 р. № 804
9-А Основи правознавства 35 Навчальна програма з основ правознавства для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів Київ, 2016, зі змінами, наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-А Мистецтво 35 Мистецтво. 5-9 класи. (оновлена)

Навчальна програма для ЗНЗ.

Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-А Алгебра 70 Математика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена) Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-А Геометрія 70 Математика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена) Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-А Біологія 70 Програма з біології для 6-9  класів загальноосвітніх навчальних закладів

(оновлена)

Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-А Географія 52,5 Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів:  Географія. 6-9 класи. Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-А Фізика 105 Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів:  Фізика. 7-9 класи. (оновлена) Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-А Хімія 70 Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи (оновлена) Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-А Трудове навчання 35 Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи. (оновлена) Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-А Інформатика 70 Інформатика. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-А Основи здоров’я 35 Основи здоров’я 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б Українська мова 105 Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Київ «Освіта» 2013, зі змінами, наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б Українська література 70 Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Київ «Освіта» 2013, зі змінами наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б Зарубіжна література 35 Зарубіжна література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Київ «Освіта» 2013, зі змінами, наказ МОН від 07.06.2017 № 804 (зі змінами)
9-Б Англійська мова 70 Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням  іноземних мов. 5-9 класи Київ,2017, зі змінами, наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б Історія України 35 «Історія України. 5-9 класи» Наказ МОН від 21.02.2019 №  236
9-Б Всесвітня історія 35 «Всесвітня історія. 7-9  класи» Наказ МОН від 07.06.2017 р. № 804
9-Б Основи правознавства 35 Навчальна програма з основ правознавства для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів Київ, 2016, зі змінами, наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б Мистецтво 35 Мистецтво. 5-9 класи. (оновлена)

Навчальна програма для ЗНЗ.

Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б Алгебра 70 Математика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена) Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б Геометрія 70 Математика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена) Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б Біологія 52,5 Програма з біології для 6-9  класів загальноосвітніх навчальних закладів

(оновлена)

Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б Географія 70 Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів:  Географія. 6-9 класи. Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б Фізика 105 Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів:  Фізика. 7-9 класи. (оновлена) Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б Хімія 70 Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи (оновлена) Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б Трудове навчання 70 Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи. (оновлена) Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б Інформатика 70 Інформатика. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б Основи здоров’я 35 Основи здоров’я 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б Фізична культура 70 Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів. 5–9 класи Наказ МОН від 23.10.2017 № 1407

 

ІІІ ступінь

 

 

Предмет

 

Програма

10 клас
Українська мова Навчальна програма «Українська мова (рівень стандарту).10-11 класи»  (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Українська література Навчальна програма «Українська література (рівень стандарту). 10-11 класи» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Алгебра Навчальн програма  «Математика  (рівень стандарту,  профільний рівень). 10-11 класи» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407).
Геометрія Навчальна програма «Математика (рівень стандарту, профільний рівень). 10-11 класи» ( наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407).
Зарубіжна література Навчальна програма «Зарубіжна література. Рівень стандарту. 10-11  класи» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Англійська мова Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Іноземні мови. Рівень стандарту. Іноземні мови. Профільний рівень. (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Біологія Навчальна програма для закладів середньої освіти «Біологія і екологія. 10-11 класи. Рівень стандарту. Профільний рівень.» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Географія Навчальна програма «Географія. 10-11 класи». Рівень стандарту. Профільний рівень. (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
Хімія Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Хімія. 10-11 класи. Рівень стандарту» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Фізика Навчальна програма «Фізика 10-11» (Рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу НАН України під керівництвом Локтєва В. М..(наказ МОН України від 24.11.2017 №1539)
Астрономія Навчальна програма «Астрономія 10-11» (Рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу НАН України під керівництвом Яцківа Я. Я. (наказ МОН України від 24.11.2017 №1539)
Історія України Навчальна програма «Історія України. Всесвітня історія. 10-11 класи»           (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
Всесвітня історія Навчальна програма «Історія України. Всесвітня історія. 10-11 класи» (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
Громадянська освіта Навчальна програма «Громадянська освіта (інтегрований курс, рівень стандарту)» (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
Мистецтво Навчальна програма для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти «Мистецтво.10-11 класи» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Захист України Навчальна програма «Захист України» для навчальних закладів системи загальної середньої освіти (рівень стандарту) (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
Інформатика Навчальна програма «Інформатика (рівень стандарту). 10-11 класи»             (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Фізична культура Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізична культура. 10-11 класи» (рівень стандарту) (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
11 клас
Українська мова Навчальна програма «Українська мова (рівень стандарту). 10-11 класи»  (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Українська література Навчальна програма «Українська література (рівень стандарту). 10-11 класи» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Алгебра Навчальн програма  «Математика  (рівень стандарту,  профільний рівень). 10-11 класи» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407).
Геометрія Навчальна програма «Математика (рівень стандарту, профільний рівень). 10-11 класи» ( наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407).
Зарубіжна література Навчальна програма «Зарубіжна література. Рівень стандарту. 10-11  класи» (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
Англійська мова Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Іноземні мови. Рівень стандарту. Іноземні мови. Профільний рівень. (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Біологія Навчальна програма для закладів середньої освіти «Біологія і екологія. 10-11 класи. Рівень стандарту. Профільний рівень.» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Географія Навчальна програма «Географія. 10-11 класи». Рівень стандарту. Профільний рівень. (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
Хімія Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Хімія. 10-11 класи. Рівень стандарту» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Фізика Навчальна програма «Фізика 10-11» (Рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу НАН України під керівництвом Локтєва В. М..(наказ МОН України від 24.11.2017 №1539)
Астрономія Навчальна програма «Астрономія 10-11» (Рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу НАН України під керівництвом Яцківа Я. Я. (наказ МОН України від 24.11.2017 №1539)
Історія України Навчальна програма «Історія України. Всесвітня історія. 10-11 класи»   (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
Всесвітня історія Навчальна програма «Історія України. Всесвітня історія. 10-11 класи» (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
Мистецтво Навчальна програма для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти «Мистецтво.10-11 класи» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Захист України Навчальна програма «Захист України» для навчальних закладів системи загальної середньої освіти (рівень стандарту) (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)
Інформатика Навчальна програма «Інформатика (рівень стандарту). 10-11 класи»  (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)
Фізична культура Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізична культура. 10-11 класи» (рівень стандарту) (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698)

 

 

 

№ п/п Корекційні  програми Автори Затверджено
1.   Програми з корекційно-розвиткової роботи «Корекція розвитку» (корекція когнітивного розвитку) для 1-4  класів спеціальних класів  для дітей із затримкою психічного розвитку закладів загальної середньої освіти Сак Т., Прохоренко Л. наказ МОН України від 26.07.2018 №814
  Програми з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток мовлення» для 1-4  класів спеціальних класів  для дітей із затримкою психічного розвитку закладів загальної середньої освіти Омельченко І., Федорович Л. наказ МОН України від 26.07.2018 №814
  Програми з корекційно-розвиткової роботи «Ритміка» для 1-4  класів спеціальних класів  для дітей із затримкою психічного розвитку закладів загальної середньої освіти Бабяк О. наказ МОН України від 26.07.2018 №814
  Програма з корекційно-розвиткової роботи «Лікувальна фізична культура» для 5-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку. Шеремет Б.,

Сак Т., Соколова Г., Маматова З., Сак Т., Прохоренко Л.

наказ МОН України від 04.04.2017 №526
  Програма з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток мовлення» для 5-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку. Омельченко І.

Федорович Л.

наказ МОН України від 26.09.2016 №1148
  Програма з корекційно-розвиткової роботи «Корекція розвитку» (корекція когнітивного розвитку)  для 5-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку. Логвінова І., Кучеренко О. наказ МОН України від 26.09.2016 №1148

Розділ IV

Організація роботи з учнями  з особливими освітніми потребами (Індивідуальне  навчання)

 

Відповідно до Закону України «Про освіту» (ст.3,53,55,25),Закону України «Про повну загальну середню освіту»(ст.26, Постанови КМУ №957 від 15.09.2021 «Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти», Постанови КМУ №483 від 26.04.2022 «Про затвердження змін до порядків, затверджених постановами КМ України від 10 квітня 2019№530 і від 15 вересня 2021 №957», наказу МОН України від 08.06.2018 №609 «Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої та дошкільної освіти», листа МОН України №1\3710-22 від 28.03.2022 «Про роботу інклюзивно-ресурсних центрів та організацію освітнього процесу для осіб з особливими освітніми потребами у період воєнного стану» та Методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами у 2023-2024 навчальному році (лист МОН №1\______ від __  __  2023) і з метою створення оптимальних умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами з урахуванням їхніх індивідуальних потреб та можливостей, забезпечення психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах, виходячи із висновків ІРЦ організовано освітній процес у ____  ___  ___   класах, відповідно даної освітньої програми з додаванням корекційно-розвиткової складової, що подається у додатках № 3, 5.

У Освітній програмі застосовуємо таке тлумачення термінів, яке зазначає Закон України «Про освіту»:

  • особа з особливими освітніми потребами– особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту;
  • інклюзивне навчання– система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.

Метою інклюзивного навчання є реалізація права дітей з особливими освітніми потребами на освіту, їх соціалізація та інтеграція у суспільство, залучення сім’ї до участі в освітньому процесі.

Основними завданнями інклюзивного навчання є:

– здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;

– забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;

– створення інклюзивного освітнього середовища (сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей);

– розумне пристосування – запровадження, якщо це потрібно в конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами конституційного права на освіту нарівні з іншими особами;

– створення позитивного мікроклімату у закладі з інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими учнями;

– забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;

– надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальної програми розвитку.

З метою підвищенню ефективності навчального процесу запроваджено корекційно-розвиткова складова Індивідуальної програми розвитку кожної дитини, якою регламентується організація системної реабілітаційної роботи з учнями (вихованцями): розвиток слухового сприймання; розвиток мовлення; корекція розвитку; соціально-побутове орієнтування; розвиток комунікативної діяльності і творчості; фізичний розвиток   (ЛФК). Така робота передбачає вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, і потребує впровадження особистісно орієнтованих програм навчання та реабілітації за індивідуальним та диференційованим підходом. Під час освітнього процесу з застосуванням технологій дистанційного навчання корекційно-розвиткова складова Індивідуальної програми розвитку кожної дитини здійснюється враховуючи технічні та фізіологічні можливості кожного здобувача освіти з особливими освітніми потребами.

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ V

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

 

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
  • якість проведення навчальних занять;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • оновлення методичної бази освітньої діяльності;
  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

 

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:

  • оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;
  • постійний моніторинг змісту освіти;
  • спостереження за реалізацією освітнього процесу;
  • моніторинг технологій навчання;
  • моніторинг ресурсного потенціалу закладу;
  • моніторинг управління ресурсами та процесами;
  • спостереження  за  станом  соціально-психологічного  середовища НВК;
  • контроль  стану  прозорості  освітньої  діяльності  та  оприлюднення інформації щодо її результатів;
  • розроблення  рекомендацій  щодо  покращення  якості  освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ VІ

  1. Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому педагогічних технологій

 

Педагогічна технологія – це опис процесу досягнення запланованих результатів навчання (І. Волков), Технологія – це складова частина системи навчання, що забезпечує її результативність (О. Кушнір). Рекомендовано вчителям НВК у своїй роботі використовувати наступні педагогічні технології:ігрові технології навчання, технологію особистісно орієнтованого навчання, технологія колективного способу навчання, технологію розвитку критичного мислення, технологію інтерактивного навчання, технологію модульного навчання.

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

  • урокформування компетентностей;
  • урокрозвитку компетентностей;
  • урокперевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
  • уроккорекції основних компетентностей;
  • комбінованийурок.

У кожному класі очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання:

  • дослідницькі,
  • інформаційні,
  • мистецькі проекти,
  • сюжетно-рольові ігри,
  • інсценізації,
  • моделювання,
  • ситуаційні вправи,
  • екскурсії,
  • дитяче волонтерство тощо.

Основними формами організації освітнього процесу є:

  • різні типи уроку,
  • екскурсії,
  • віртуальні подорожі,
  • спектаклі,
  • квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочнийчас,
  • захист презентацій.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись протягом навчального року у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державного стандарту.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Крім того великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.

Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:

  • подолання інертності мислення,
  • перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

Упродовж останніх років наполегливо працюємо  на впровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.

Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

  • відсутність адміністративного контролю, який обмежує свободу педагогічної творчості;
  • активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;
  • практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;
  • відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;
  • виховання вільної незалежної особистості;
  • забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;
  • впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.

Здійснюючи самооцінку внутрішньої системи забезпечення якості освіти у цьому навчальному році працюємо над вивченням критеріїв оцінювання та педагогічної діяльності, а саме робимо самооцінку роботи закладу за напрямами «Система оцінювання здобувачів освіти» та «Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу». Головною метою здійснення такого виду діяльності вбачаємо врегулювання самооцінювання освітніх процесів.

Під час перебування учнів на карантині, не можливості забезпечити безпечні умови для перебування учнів в закладі (воєнний стан) або інша надзвичайна ситуація освітній процес здійснюється із застосуванням  технологій дистанційного навчання через хмарне програмне забезпечення G-Suite for Education від Google. G-Suite — це пакет спеціалізованого хмарного програмного забезпечення й інструментів для спільної роботи від компанії Google, в який входять такі популярні веб-застосунки, як Gmail, Google Диск, Google Meet, Google Календар, Google Документи, Google Таблиці, Google Презентації, Google Sites, Google Classrooom. Використання даної платформи дозволяє уникати вимушених перерв в освітньому процесі, робити навчання більш доступним та сучасним.

Вчителями школи при проведенні освітнього процесу із застосуванням  технологій дистанційного навчання:

1) за допомогою G-Suite платформи створюються Google Classroom для кожного класу відповідно до предметів, що вивчаються учнями.

2) плануються уроки відповідно до календарно-тематичного планування та забезпечується виконання освітньої програми з предмету в повному обсязі;

3) онлайн-уроки проводяться відповідно до розкладу уроків;

4) онлайн-уроки проводяться із застосуванням сервісу Google meet та ZOOM;

5) завдання до уроку розміщуються в Google Classroom та дублюються  в електронному журналі/щоденнику «Єдина школа»;

6) при застосуванні допоміжних онлайн-сервісів для проведення тестувань, опитувань, спільної роботи тощо посилання розміщуються в  Google Classroom та дублюються електронному журналі/ щоденнику «Єдина школа»;

7) на початку онлайн-уроку вчитель зобов’язаний відмітити відсутніх учнів на уроці через електронний журнал/ щоденник «Єдина школа»;

8)  здійснюється оцінювання навчальних досягнень учнів, використовуючи електронний журнал/ щоденник «Єдина школа»;

9) для учнів, які не можуть взяти участь у синхронному режимі взаємодії з поважних причин (стан здоров’я, відсутність доступу (обмежений доступ) до мережі Інтернет або технічних засобів навчання, зокрема дітей із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, багатодітних, малозабезпечених сімей тощо), забезпечити використання інших засобів комунікації, доступних для учнів (телефонний, поштовий зв’язок тощо).

В школі організована сімейна (домашня) форма навчання. Вона діє для учнів, чиї батьки хочуть і готові самостійно організувати навчання вдома. Проте учня зараховують до школи та закріплюють за певним класом відповідно до заяви батьків. Вчителі, що працюють в даному класі відслідковують його навчальний прогрес. Знання учня мають відповідати Державному стандарту. Формувальне та підсумкове оцінювання здійснюється 4 рази на рік.

Педагогічний патронаж передбачений для учнів, які за станом здоров’я не можуть з’являтися у школі щодня, перебувають на стаціонарному лікуванні або потребують навчання біля лікарняного ліжка.  Педагогічний патронаж передбачає індивідуальний супровід учня з боку вчителя. Проте велику частину матеріалу учень має опрацювати самостійно.

 

  1. Показники (вимірники) реалізації

На рівні закладу освіти розроблена система показників (внутрішній моніторинг, директорські контрольні роботи, усне опитування заздалегідь розробленими питаннями, короткотривалі самостійні роботи, анкетування), що дозволяє  судити про те, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний ,,продукт” діяльності ЗЗСО  відповідає ,,моделі” випускника. При цьому об’єктами контролю є :

  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін (2 рази на рік);
  • матеріально-технічне  забезпечення освітньої діяльності (відповідність ліцензійним та акредитаційним вимогам: шкільні кабінети, класні кімнати,  спортзал, бібліотека, їдальня,  наявність інтернету (2 рази на рік);
  • якість проведення навчальних занять, вивчення системи роботи педагогічних працівників (1 раз на 5 років), тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль (згідно окремого гафіка);
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років,  різні види оцінювання, що відповідають ,,Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти”, які є обов’язковою складовою навчальної програми з предмета – на кожному уроці), тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, моніторинги – кожного семестра, ДПА – в кінці навчального року, результати участі у предметних та  творчих  конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних випробовуваннях – протягом навчального року);
  • моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);
  • продовження навчання (аналіз продовження навчання випускниками (1 раз на рік).
  • Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісний підхід, який передбачає постійне включення учнів до різних видів навчально-пізнавальної діяльності, а також практична спрямованість процесу навчання. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків і наскрізних змістових ліній. Навчання за наскрізними змістовими лініями реалізується насамперед через: організацію освітнього середовища; окремі предмети, роль яких при навчанні за наскрізними лініями різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною змістовою лінією; предмети за вибором; роботу в проектах; позаурочну навчальну роботу і роботу гуртків.
  • Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожного предмета, досяжні, якщо використовувати діяльнісний підхід, проблемне навчання, проектні технології, ситуаційні вправи, інтерактивні форми, роботу в парах/групах змінного складу тощо.
  • Формами організації освітнього процесу можуть бути різні типи уроків, практичні заняття, семінари, конференції, заліки, співбесіди, проекти (дослідницькі, інформаційні, мистецькі), сюжетно-рольові ігри, екскурсії, віртуальні подорожі тощо.
  • Вибір форм і методів навчання вчитель/вчителька визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
  • Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.Організація освітнього процесу може здійснюватись в очному, дистанційному режимах, або за змішаною формою, що поєднує очний і дистанційний режими.
  • За потреби заклад освіти може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Відповідно до статті 14 Закону України «Про повну загальну середню освіту» учні ЗЗСО мають право на забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії, яка формується шляхом визначення власних освітніх цілей, а також вибору суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними форм здобуття загальної середньої освіти; навчальних планів та програм, навчальних предметів, форм організації освітнього процесу, засобів, методів навчання. Таким чином, за потреби заклад освіти може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня.
  • Питання спроможності закладу забезпечити реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії та розроблення індивідуального навчального плану розглядається педагогічною радою на основі поданою батьками заяви, складеною за відповідною формою (стаття 14 пункт 3 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).
  • Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладу (закладів) освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, зокрема тих, що забезпечують здобуття освіти за мережевою формою здобуття освіти. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.
  • Оцінюваннюпідлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації. Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом. Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ VIIІ

Додатки     НАВЧАЛЬНІ  ПЛАНИ

 

 Загальні засади

Форма власності: комунальна.

Режим роботи навчального закладу: п’ятиденний.

Мова навчання: українська.

 

Структура 20232024 навчального року

Навчальні заняття організовуються посеместрово:

І семестр – 1 вересня – 22 грудня 2023 року,

ІІ семестр – 15 січня – 07 червня 2024 року.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

осінні –  30.10.2023 – 05.11.2023 (початок занять 06.11.2023)

зимові – 25.12.2023 – 14.01.2024 (початок занять 15.01.2024)

весняні – 25.03.2024 – 31.03.2024 (початок занять 01.04.2024)

 

Початок занять – о 9.00 год.

Тривалість уроків у початковій та основній школах – відповідно до статті 16 Закону України «Про повну загальну середню освіту»:

  • у1-х класах – 35 хвилин,
  • у2-4-х – 40 хвилин,
  • у5-11-х – 45 хвилин.

Тривалість перерв між уроками (відповідно до розділу V пункту 3 Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗ №2205 від 25.09.2020) встановлюється з урахуванням потреби в організації активного відпочинку і харчування учнів: малих перерв тривалістю 10 хвилин, великої- тривалістю 15 хвилин (після третього уроку).

У 2023 – 2024 навчальному році у закладі освіти сформовано 13 класів.

 

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Середня наповнюваність:

14 класів  20__  учнів   59 класів _18__ учні    10-11 класів _15_  учнів

 По закладу освіти  –230учні.

 

Мережа класів та контингент учнів

№ п/п Клас Всього учнів Хлопчиків Дівчаток
1 1 18 10 8
2 2 17 8 9
3 3 23 13 10
4 4 14 7 7
5 5-А 15 10 5
6 5-Б 19 8 11
7 6 24 13 11
8 7 22 7 15
9 8 19 10 9
10 9-А 16 10 6
11 9-Б 15 8 7
12 10 13 4 9
13 11 15 9 6
Всього 13 230    

 

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (додатки 1-4).

Поділ класів на групи здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 №128 «Про затвердження нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів» та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами):; інформатики – у 3,6, 7,8 класах.

Навчальне навантаження на учня у всіх класах витримано в межах норми.

 

 

 

 

 

Розділ VІI

Опис інструментарію оцінювання

Опис інструментарію оцінювання.

Оцінювання – структурний елемент процесу навчання, який відповідно до принципів систематичності, послідовності, міцності знань здійснюється протягом певного періоду навчання. Зорієнтоване на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу.

Основні принципи оцінювання: справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне.

Справедливе оцінювання рівня навчальних досягнень учнів – це одна із найважливіших складових уроку. По-перше, кожен учитель чітко визначає мету оцінювання: навіщо потрібна оцінка. По-друге, формулює  для себе критерії та стандарти оцінювання

Як свідчить сучасна педагогічна практика, в процесі оцінювання рівня навчальних досягнень учнів доречно використовувати два типи критеріїв:

соціальні та індивідуальні. Інструментарієм соціального оцінювання сьогодні є «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти»,  розроблені МОНУ на міжпредметному та предметному рівнях.      Застосування індивідуальних критеріїв дає змогу порівняти результат, отриманий учнем сьогодні, з його попередніми результатами, і тим самим виявляється динаміка його розвитку. Важливим способом індивідуального оцінювання виступає самооцінка, коли кожен учень аналізує свою діяльність, визначити якість своєї роботи та шляхи її підвищення. Під час перевірки роботи учня вчителі здійснює\ють аналогічну діяльність: якщо він погоджується з оцінкою учня, то обводить її, якщо ні – ставить свою, коментуючи її усно або письмово. Коментування оцінки є обов’язковим, незалежно від того, чи відповідь учня є усною чи письмовою. учень не тільки засвоює зміст навчального матеріалу, а й сам контролює і корегує свою пізнавальну діяльність.  При виконанні обов’язкового виду роботи учителі мають розробленні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН. Інформація про критерії оцінювання доноситься до учнів у різних формах: в усній формі, шляхом розміщення на інформаційному стенді у класі, на шкільному сайті у розділі «Навчально-виховна робота/Критерії оцінювання здобувачів освіти».

Упродовж навчання в 1-4 класах здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Результат оцінювання особистісних надбань здобувачів освіти 1 – 4 класів виражається вербальною оцінкою, а об’єктивних результатів навчання здобувачів освіти у 1-2 класах  вербальною оцінкою, у 3-4 класах  рівневою оцінкою на підставі рішення педагогічної ради (протокол від 01.09.2022 №1).

Оцінювання учнів 1-4 класів.

Відповідно до наказу МОН України  від 13.07.2021 року №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти» оцінювання навчання учнів 1-4 класів закладу здійснюється, враховуючи додаток 1.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:

1) формувальне оцінювання;

2) підсумкове оцінювання;

3) державна підсумкова атестація учнів 4 класу здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством.

Формувальне оцінювання – інтерактивний вид оцінювання прогресу здобувачів освіти, що здійснюється для адаптації освітнього процесу.

Метою формувального оцінювання є підвищення якості знань. Формувальне оцінювання завжди є позитивним, спрямоване на розкриття потенціалу кожної дитини, є ціннісним, забезпечує зворотний зв҆язок. Результати формувального оцінювання  виражаються вербальною оцінкою і характеризують процес навчання та досягнення учнів початкової школи. За об҆єктом оцінювання учнів 1-2 класів результат оцінювання – вербальна оцінка, у 3-4 класах – рівнева оцінка. Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання здійснюється на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання здобувачів початкової освіти додаток 1.

Результати формувального оцінювання виражаються вербальною оцінкою учителя/учнів, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. При цьому учитель озвучує оцінювальне судження після того, як висловив/ли думку учень/учні. Оцінювальне судження вчителя слугує зразком для наступних оцінювальних суджень учнів під час само оцінювання і взаємооцінювання. У межах формувального оцінювання за результатами опанування певної програмової теми/частини теми (якщо тема велика за обсягом)/кількох тем чи розділу протягом навчального року рекомендується проводити тематичні діагностувальні роботи. Результатами оцінювання тематичних діагностувальних робіт є оцінювальні судження з висновком про сформованість кожного результату навчання, який діагностується на даному етапі навчання. Оцінювальні судження за результатами тематичного оцінювання фіксуються у зошитах для тематичних діагносту вальних робіт, на аркушах з роботами учнів до наступного уроку з того предмета вивчення, на якому виконували роботу, повідомляючи учням та їхнім батькам.

Об’єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учня/учениці за рік. Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути результати виконання тематичних діагносту вальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання. Підсумкова оцінка за рік визначається з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання. Підсумкова (річна) оцінка фіксується у класному журналі та свідоцтвах досягнень учнів.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Зміст освітньої програми спрямований на формування у здобувачів  освіти таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

   

Оцінювання учнів 5-6 класів.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо особливостей організації освітнього процесу у першому (адаптивному) циклі / 5 класах закладів загальної середньої освіти за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції «Нова українська школа» №№4.5\2303-21 від 06 серпня 2021 року здійснюється оцінювання учнів 5-го класу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів педагоги керуються такими категоріями критеріїв:

  • розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;

комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);

  • планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;
  • рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.

Розрізняється поточне формувальне оцінювання та підсумкове (семестрове, річне).

Підсумкове – отримання даних про рівень досягнення учнями результатів навчання після завершення освітніх компонентів. Надає оціночні судження, застосовується відповідно до стандарту, вказує на недоліки, здійснюється після завершення навчання. Проведення окремої семестрової атестації не є обов’язковим і здійснюється на розсуд закладу освіти. Педагогічна рада приймає рішення про оцінювання результатів навчання, проведення семестрової атестації, про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента.

Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. Семестрове оцінювання здійснюють з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру та динаміки особистих навчальних досягнень учня / учениці. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом року. Річне оцінювання на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок, враховуючи динаміку особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом року і також може підлягати коригуванню (триденний термін після виставлення оцінки).

Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 р. № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення. Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі / учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає відповідний наказ. Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами). Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам). Відомості, отримані під час підсумкового та, у разі застосування, проміжного, оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнем / ученицею, та коригування освітнього процесу.

Поточне формувальне оцінювання здійснюється з метою допомогти учням досягти  кращих результатів. Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей на певний період (наприклад, заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо). Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою та критерії оцінювання. Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року. Доцільно впроваджувати поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності.

Формувальне оцінювання завжди є позитивним, спонукає до дії, спрямоване на розкриття потенціалу кожної дитини, є ціннісним, забезпечує зворотній зв҆язок, здійснюється під час навчання. Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній, електронній формі. Учителі проводять рефлексію, з метою формування вмінь аналізувати власну навчальну діяльність, спрямовують учнів на спостереження, осмислення своїх суджень і дій. Учні активні учасники у процесі оцінювання, застосовують критерії, шляхом самооцінювання, взаємооцінювання.

Оцінювання має бути зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів доцільно керуватися такими категоріями критеріїв: розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом; комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій); планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією; рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності. Під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності. Для визначення рівня досягнення учнями результатів навчання у закладі освіти можна застосовувати Орієнтовну рамку оцінювання навчальних досягнень здобувачів базової середньої освіти (Додаток [2])

Оцінювання учнів 7-9 класів.

Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи (7-9 класи) здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 р. № 1222, зі змінами, «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»), додаток 2 до наказу МОН України від 21.08.2013 р. №1222. Змістом вимог до оцінювання є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у навчальних програмах, за предметами.

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

І  початковий рівень, коли у результаті вивчення навчального матеріалу учень:

  • називає об’єкт вивчення (правило, вираз, формули, геометричну фігуру, символ тощо), але тільки в тому випадку, коли цей об’єкт (його зображення, опис, характеристика) запропонована йому безпосередньо;
  • за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

ІІ  середній рівень, коли учень повторює інформацію, операції, дії, засвоєні ним у процесі навчання, здатний розв’язувати завдання за зразком.

ІІІ достатній рівень, коли учень самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, вміє виконувати певні операції, загальна методика і послідовність (алгоритм) яких йому знайомі, але зміст та умови виконання змінені.

IV  високий рівень, коли учень здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього ситуаціях, складати план дій і виконувати його, пропонувати нові, невідомі йому раніше розв’язання, тобто його діяльність має дослідницький характер.

Кожен наступний рівень вимог включає вимоги до попереднього, а також додає нові.

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної ( індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та інші).

Навчальні досягнення учнів, які навчаються за індивідуальною формою навчання, оцінюються відповідно до вимог індивідуальних навчальних програм.

Річне оцінювання здійснюють на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом року.  Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 р. № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення. Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі / учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає відповідний наказ. Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 р. № 762 (зі змінами). Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам).

Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» учні 9-го класу  мають пройти державну підсумкову атестацію з державної мови, математики та інших предметів, яка проводиться відповідно до Порядку проведення ДПА, затвердженого наказом МОН України.

У разі вибуття учня із закладу освіти (виїзд за кордон), оцінювання може проводитися достроково або в екстернатній формі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ VІІІ

Додатки  НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ

Додаток №1

Робочий навчальний план

Річанського ЗЗСО І –ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради

для початкової школи( 1 – 4 клас) з навчанням українською мовою

(за програмою Р.Б. Шияна)

 

Таблиця 1

до Типової освітньої програми

для учнів 1-2 та 3-4 класів

закладів загальної середньої освіти ,

розробленої під керівництвом Р.Б. Шияна

( затверджених наказом

МОН України від 121.08.№743)

 

Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класі
1 2 3 4  
Українська мова

 

5     5    5+1       5  
Англійська мова 2 3 3 3  
Математика 3+1 3+1 4 4+1  
Я досліджую світ 7 8 7 7  
Мистецтво 2 2 2 2  
Інформатика     1 1  
Фізична культура  

3

 

3

 

3

 

3

 
Усього 19+3+1 21+3+1 22+3+1 22+3+1  
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 1

 

1

 

1 1  
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня 20 22 23 23  
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) 23 25 26 26  

 

Директор ЗЗСО                                           НАТАЛІЯ ВАРГА

 

Додаток №2

Робочий навчальний план

Річанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів

 для 5 класу НУШ з українською мовою навчання

 

Таблиця 1до Типової освітньої програми

для 5-9 класів

закладів загальної середньої освіти,

затвердженої наказом МОН України

від 19.02.2021 № 235)

Освітні галузі Навчальні предмети 5 А клас 5 Б клас
Мовно-літературна Українська мова 4 4
Українська література 2 2
Зарубіжна література 1,5 1,5
Іноземна мова 3 3
Математична Математика 5 5
Природнича Інтегрований курс «Пізнаємо природу» 3 3
     
Соціальна та здоров’язбережувальна Здоров’я, безпека та добробут 2 2
Етика 0,5 0,5
     
Громадянська та історична Вступ до історії України та громадянської освіти 2 2
Технологічна Технології 1 1
Інформатична Інформатика 2 2
Мистецька Образотворче мистецтво 1 1
Музичне мистецтво 1 1
Фізична культура Фізична культура 3 3
Усього 31 31
Додатковий час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 0 0
Кількість навчальних годин ,що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 31 31
Гранично допустиме навчальне навантаження на учнів 28 28

 

 

Директор ЗЗСО                                               НАТАЛІЯ ВАРГА

 

 

 

Додаток №3

 

Робочий навчальний план

Річанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів

 Для 6 класу НУШ з українською мовою навчання

 

Таблиця 1до Типової освітньої програми

для 5-9 класів

закладів загальної середньої освіти,

затвердженої наказом МОН України

від 19.02.2021 № 235)

Освітні галузі Навчальні предмети 6 клас
Мовно-літературна Українська мова 4
Українська література 2
Зарубіжна література 1,5
Іноземна мова 3
Математична Математика 5
Природнича Інтегрований курс «Пізнаємо природу» 3
Географія 2
Соціальна та здоров’язбережувальна Здоров’я, безпека та добробут 2
Етика 0,5
   
Громадянська та історична Вступ до історії України та громадянської освіти 3
Технологічна Технології 1
Інформатична Інформатика 2
Мистецька Образотворче мистецтво 1
Музичне мистецтво 1
Фізична культура Фізична культура 3
Усього 31
Додатковий час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 0
Кількість навчальних годин ,що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 34
Гранично допустиме навчальне навантаження на учнів 31

 

 

Директор ЗЗСО                                               НАТАЛІЯ ВАРГА

 

Додаток 4

 

 

 

 

 

Робочий навчальний план Річанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів

 для 7-9 класу з українською мовою навчання

Таблиця 1до Типової освітньої програми

закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня,

затвердженої наказом МОН України

від 20.04.2018 № 405

Освітні галузі Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах
7 8 9 А
Мови і літератури Українська мова      2,5 2 2 2
Українська література 2 2 2 2
Іноземна мова 3 3 3 3
Зарубіжна література 2 2 2 2
Суспільство знавство Історія України 1 1,5 1,5 1,5
Всесвітня історія 1 1 1 1
Основи правознавства 1 1
Мистецтво Музичне мистецтво 1
Образотворче мистецтво 1
Мистецтво 1 1 1
Математика Математика
Алгебра 2 2 2 2
Геометрія 2 2 2 2
Природознавство Природознавство
Біологія 2 2 2 2
Географія 2 2 1,5 1,5
Фізика 2 2 3 3
Хімія 1,5 2 2 2
Технології Трудове навчання 1 1 1 1
Інформатика 1 2 2 2
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 1
Фізична культура 3 3 3 3
Разом 28+3 28,5+3    30+3    30+3
Додатковий час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації        
Креслення(курс за вибором)        
Групове заняття з української мови        
Гранично допустиме навчальне навантаження 32 33 33 33
Всього (без урахування поділу класів на групи) 30,5+3

 

31,5+3

 

33+3 33+3

 

Директор ЗЗСО                                               НАТАЛІЯ ВАРГА

Додаток 5

 

 

 

Робочий навчальний план

 Річанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів

для 10 класу з українською мовою навчання

 

Таблиця 2 до Типової освітньої програми

закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня,

затвердженої наказом МОН України

від 20.04.2018 № 408 у редакції наказу МОН                                України від 28.11.2019 року № 1493 зі змінами)

 

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах
10

(Історія України, Всесвітня історія)

Базові предмети1 27
Українська мова 2 +1
Українська  література 2+1
Зарубіжна література 1
Іноземна мова (англійська) 2
Історія України 1,5+1,5
Всесвітня історія 1+2
Громадянська освіта 2
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) 3
Біологія і екологія 2
Географія 1,5
Фізика і астрономія 3
Хімія 1,5
Фізична культура 3
Захист Вітчизни 1,5
Вибірково-обов’язкові предмети 3
Інформатика 1,5
Технології 1,5
Додаткові години  на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття  

8

Вакансія 2,5
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня 33
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи) 38

 

Директор ЗЗСО                    НАТАЛІЯ ВАРГА

Робочий навчальний план

 Річанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів

для 11  класу з українською мовою навчання

 

Таблиця 2 до Типової освітньої програми

закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня,

затвердженої наказом МОН України

від 20.04.2018 № 408 у редакції наказу МОН                                України від 28.11.2019 року № 1493 зі змінами)

 

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах
11

(Історія України, Всесвітня історія)

Базові предмети1 26
Українська мова 2 +1
Українська  література 2+1
Зарубіжна література 1
Іноземна мова (англійська) 2
Історія України 1,5+1,5
Всесвітня історія 1+2
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) 3 +1
Біологія і екологія 2
Географія 1
Фізика і астрономія 4
Хімія 2
Фізична культура 3
Захист Вітчизни 1,5
Вибірково-обов’язкові предмети 3
Інформатика 1,5
Технології 1,5
Додаткові години  на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття  

9

Вакансія 2,5
   
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня 33
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи) 38

 

Директор ЗЗСО                     НАТАЛІЯ ВАРГА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В Документі «Освітня програма»

Річанського ЗЗСО І-ІІІ ст.

на 2023-2024 навчальний рік

пронумеровано, прошнуровано

50 сторінок

Директор _________ НАТАЛІЯ ВАРГА