ПОГОВОРИМО ПРО ПЕРЕХІД ДО СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ

ПОГОВОРИМО ПРО ПЕРЕХІД ДО СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ

Цієї осені ваша дитина перейде до п’ятого класу. Багатьох вже зараз турбує запитання: чи можуть виникнути принципові зміни в поведінці і навчанні дитини при її переході до середньої школи? Із розпові­дей друзів, які мають трохи старших дітей, складається враження, що у п’ятому класі їхню дитину «начебто підмінили» (змінився характер, ставлення до навчання, дитина стала більш нервовою, неслухняною).

Чи типове це явище, і чи справді можуть виникнути певні ускладнення при переході до навчання в середні класи школи?

Перехід від початкових класів до серед­ніх — процес непростий як з фізіологічної, так і з психологічної точки зору. На жаль, в сучасній психології і педагогіці цій проблемі майже не приділяється належної уваги. Вва­жається, що все відбувається досить при­родно, планомірно, без протиріч, оскільки дитина вже має певний досвід навчання в школі. Але дуже часто виникає низка про­блем, які потребують вирішення.

Наведемо кілька об’єктивних факторів, що потребують від дитини при адаптації до середньої ланки школи вироблення нової тактики і стратегії. Це не може певним чином не позначитися і на поведінці.

Перехід від однієї вчительки до багатьох викладачів та кабінетної системи

Від першої вчитель­ки, яка самою дитиною сприймається як «друга мама», має відбутися перехід до   викладання предметів різни­ми фахівцями. За 3—4 роки дитина звикла до певно­го стилю спілку­вання, виробила своєрідні механіз­ми пристосуван­ня до вимог однієї людини. Тепер протягом дня в п’ятому класі вона матиме справу з 4—5 різними педагогами, які відрізняються індивідуальни­ми особливостями поведінки та діяльності, рівнем вимог, оцінювання тощо.

Зазначимо, що дітьми з сильною нерво­вою системою, швидким перебігом психіч­них процесів такий «калейдоскоп» спри­ймається природно, чого не скажеш про інтровертів, уповільнених, вразливих, не­комунікабельних. Вони можуть не сприй­мати пояснень у незвичній для них манері; бурхливо реагувати на незнайомі інтонації; важко пристосовуватись до нових вимог. Це врешті негативно відображається на настрої дитини, на якості засвоєння інформації, на взаєминах з оточенням.

Підвищення інтересу до спілку­вання з однолітками

Перехід до середніх класів співпадає з виникненням певних вікових особли­востей, а саме: збільшується роль і значен­ня спілкування в житті десяти­річної  дитини, ускладнюється світогляд,  змі­нюються власні моральні пози­ції і суджен­ня — явища перестають сприйматися лише контрастно (чорне чи біле, хороше чи погане). У зв’язку з цим можливе зменшення інтересу до навчан­ня, зниження пізнавальної активності. Це, таким чином, призводить до погіршення успішності, конфліктів з батьками та вчи­телями, недисциплінованості.

Введення нових предметів

У середніх класах різко зростає кількість предметів, що потребують певного розвитку абстрактного мислення (наприклад, замість математики — алгебра і геометрія). Суттєво зменшується роль наочності. Несвоєчасна допомога батьків в разі нерозуміння пев­ної теми або розділу з предмету, зарозуміле пояснення вчителем нового навчального матеріалу може через певний проміжок часу призвести до втрати інтересу школяра (адже неусвідомлене, як правило, не засвоюється), а, отже — різка зміна успішності, її погір­шення. Тому батькам слід бути особливо уважними на перших етапах вивчення нової дисципліни і при найменших ускладненнях надати своєчасну допомогу.

Можлива зміна режиму дня

Якщо батьки працюють, а дідусі та бабусі не мають змоги допомогти, то до 18—19 години вечора дитина сама про себе дбає. Це, звичайно, негативно впливає і на режим харчування (воно стає неповноцінним, переважає «бутербродно-тостерна» їжа), на режим сну, прогулянок, виконання домашніх завдань тощо. Та й занадто багато самостійності у віці 10—11 років не завжди є доречним і виправданим.

Виконання ж уроків з батьками до 23-ї го­дини виснажує дитячий організм, призводить до перевтоми саме у другій половині дня,пізнього укладання в ліжко. Дитина може і встати пізніше, але не завжди бадьорою, з «важкою» головою. А попереду — новий непростий день шкільного життя.

Таким чином, слід визнати: ви правильно відзначаєте той факт, що не завжди легко може відбутися перехід дитини до п’ятого класу навіть в межах одного і того ж нав­чального закладу. Зазначені вище причини є об’єктивною підставою для підтримки і посильної допомоги вашій дитині у при­стосуванні до нових вимог вчителів та умов життя.

Для попередження виникнення проблем доцільно використати такі поради:

1. Протягом літа, вже зараз, привчайте дитину організовувати свою діяльність, за­охочуйте самостійність, потяг до порядку, дисциплінованість. Саме ці риси допоможуть швидко збирати речі, переходити з класу в клас під час перерви.
2. Ви не повинні занадто турбуватися, оскільки значнішим за авторитет вчителя стають дружні стосунки з однолітками. Якщо в класі є справді близький друг у вашої дити­ни — ці відносини слід заохочувати. Адже за умови підтримки, подолання спільних про­блем і труднощів адаптація відбуватиметься без значних ускладнень.
3. Коли на початку навчального року від­будуться перші батьківські збори, доцільно переговорити або зустрітися з різними вчи­телями, поцікавитись основними вимогами до засвоєння конкретного предмета. Зро­зумівши загалом позиції окремих викладачів, вам легше буде спрямувати дії дитини.

ПАМ’ЯТАЙТЕ: перехід до середніх класів як подію можна образно порівняти з переходом когось із батьків на нову роботу або з опану­ванням незнайомого виду діяльності. І саме в такі непрості періоди від дорослих з більшим життєвим досвідом, виваженішими емоцій­ними реакціями, набутим арсеналом прийо­мів пристосування до нових ситуацій потрібні теплота і співпереживання, вміння вислухати, зрозуміти, надати пораду. Адже вашій дитині і так нелегко. Але мине перша-друга чверть, і за вашої підтримки життя дитини нормалізуєть­ся, а труднощі залишаться позаду.